captain_solo

Тому продивився нову версію "Фауста" по Сокурову.

Фільмєц спесіфіскій, як все у Сокурова. У ролі Мефістофеля - Антон Адасинський, фронтмен з колишньої СПб-групи АВІА.

Десь з cередини фільма сюжет починає розходитися з класикою - Фауст виявився міцним горішком і довго не спокушався.

Потім нарешті купився і підписав кров)ю продаж душі.

За це Мефістофель виконує його забаганки і чомусь переносить до Ісландії. Там Фауст охуєває від:

- того, що може пояснити як працює гейзер

- вигляду льодників


і з фразою "Ось чудова країна для створення вільного народу!" відбирає у Мефістофеля свій контракт, рве його, а самого Мефістофеля пИздить камінням і зкидає у щілину. (у Гьоте навпаки - Фауста у яму)

Навіщо писати книжку, ризикуючи потрапити за ґрати, коли ті, хто вміє читати книжки, за своєю натурою вже республіканці, а ті, хто підтримує диктатора, — неграмотні селяни, яких допустили до всенародного голосування з Божої ласки?

Сексуальне збочення - це коли хформа веде за собою зміст.

все фильмы на самом деле рассказывают одну и ту же историю —

как шайка жуликов пытается превратить ссуженные ростовщиками триста миллионов в один миллиард,

окуная деньги в сознание зрителей